недійсний
НЕДІЙСНИЙ, а, е. 1. Який не має законної сили. Визнаються недійсними бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата, а також бюлетені невстановленого зразка (Полож. про вибори.., 1946, 13).
2. Який не існує; нереальний. Думок з'являлася безліч і про таку безліч речей, що можна вважати їх за недійсні (Ю. Янов., II, 1958, 123).
3. рідко. Те саме, що недійовий 1. Усяке умовне подразнення неодмінно при повторенні стає недійсним (Фізіол. вищої нерв. діяльності, 1951, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недійсний | недійсна | недійсне | недійсні |
Родовий | недійсного | недійсної | недійсного | недійсних |
Давальний | недійсному | недійсній | недійсному | недійсним |
Знахідний | недійсний, недійсного | недійсну | недійсне | недійсні, недійсних |
Орудний | недійсним | недійсною | недійсним | недійсними |
Місцевий | на/у недійсному, недійснім | на/у недійсній | на/у недійсному, недійснім | на/у недійсних |