необхідний
НЕОБХІДНИЙ, а, е. 1. Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. - Він мені такий дорогий і такий необхідний в житті, що страх за нього - це, по суті, страх за саму себе (Головко, II, 1957, 587); Необхідною умовою перемоги соціалістичної революції і побудови соціалізму є диктатура пролетаріату і керівництво марксистсько-ленінської партії (Програма КПРС, 1961, 8).
2. у знач. ім. необхідне, ного, с . Те, що обов'язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. Тепер підрозділам постачали все необхідне безпосередньо з полку (Гончар, III, 1959, 237); Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося все необхідне [для косовиці]: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Тют., Вир, 1964, 226).
3. філос. Закономірний, невипадковий; // у знач. ім. необхідне, ного, с . Закономірність, що випливає з самої природи речей. Реалістична комедія будується на поєднанні випадкового і необхідного (Вітч., 8, 1958, 161).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | необхідний | необхідна | необхідне | необхідні |
Родовий | необхідного | необхідної | необхідного | необхідних |
Давальний | необхідному | необхідній | необхідному | необхідним |
Знахідний | необхідний, необхідного | необхідну | необхідне | необхідні, необхідних |
Орудний | необхідним | необхідною | необхідним | необхідними |
Місцевий | на/у необхідному, необхіднім | на/у необхідній | на/у необхідному, необхіднім | на/у необхідних |