непишний
НЕПИШНИЙ, а, е, діал. 1. Скромний. [Аврелія:] Навіть ту непишну одіж, що я ношу, віддав би [Мартіан] на убогих, якби я вмерла... (Л. Укр., III, 1952, 279).
2. Негордий, простий. Нігде нема таких дівчат красивих, моторних.., непишних, як на Гончарівці (Кв.-Осн., II, 1956, 310).
3. у сполуч. з я к. Засоромлений, сконфужений. Вийшов я й відси [від адвоката], як непишний. Але тепер уже підступає мені злість під серце (Март., Тв., 1954, 205).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непишний | непишна | непишне | непишні |
Родовий | непишного | непишної | непишного | непишних |
Давальний | непишному | непишній | непишному | непишним |
Знахідний | непишний, непишного | непишну | непишне | непишні, непишних |
Орудний | непишним | непишною | непишним | непишними |
Місцевий | на/у непишному, непишнім | на/у непишній | на/у непишному, непишнім | на/у непишних |