непоганий
НЕПОГАНИЙ, а, е. 1. Досить добрий. Побачив Марко, що хлопець здоровий, красивий і робітник непоганий, і вирішив узяти його за старшого погонича(Укр.. казки, 1951, 286); Викохали вони [колгоспники] врожай непоганий (Вишня, І, 1956, 365).
2. Те саме, що гарний. Балабуха був зовсім таки непоганий з лиця, тільки трохи товстий (Н.-Лев., III, 1956, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непоганий | непогана | непогане | непогані |
Родовий | непоганого | непоганої | непоганого | непоганих |
Давальний | непоганому | непоганій | непоганому | непоганим |
Знахідний | непоганий, непоганого | непогану | непогане | непогані, непоганих |
Орудний | непоганим | непоганою | непоганим | непоганими |
Місцевий | на/у непоганому, непоганім | на/у непоганій | на/у непоганому, непоганім | на/у непоганих |