непідвладний
НЕПІДВЛАДНИЙ, а, е. Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. [Неофіт-раб:] Я.. здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Л. Укр., II, 1951, 240); Дальшою ставала [Вутанька] для нього [Левченка] самого, недосяжною, непідвладною йому (Гончар, II, 1959, 192); // перен. Який не залежить від волі, свідомості і т. ін. Хвороба здатна штовхнути Жанну на який завгодно непідвладний розумові вчинок (Руд., Остання шабля, 1959, 555).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непідвладний | непідвладна | непідвладне | непідвладні |
Родовий | непідвладного | непідвладної | непідвладного | непідвладних |
Давальний | непідвладному | непідвладній | непідвладному | непідвладним |
Знахідний | непідвладний, непідвладного | непідвладну | непідвладне | непідвладні, непідвладних |
Орудний | непідвладним | непідвладною | непідвладним | непідвладними |
Місцевий | на/у непідвладному, непідвладнім | на/у непідвладній | на/у непідвладному, непідвладнім | на/у непідвладних |