неусувний
НЕУСУВНИЙ, а, е. Якого не можна усунути, позбутися. Недовговічність і неміцність ліберального збудження з того чи іншого приводу, звичайно, не можуть змусити нас забути про неусувну суперечність між самодержавством і потребами буржуазного суспільства, що розвивається (Ленін, 9, 1970, 124).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неусувний | неусувна | неусувне | неусувні |
Родовий | неусувного | неусувної | неусувного | неусувних |
Давальний | неусувному | неусувній | неусувному | неусувним |
Знахідний | неусувний, неусувного | неусувну | неусувне | неусувні, неусувних |
Орудний | неусувним | неусувною | неусувним | неусувними |
Місцевий | на/у неусувному, неусувнім | на/у неусувній | на/у неусувному, неусувнім | на/у неусувних |