новобудова
НОВОБУДОВА, и, ж. 1. Будівництво нових будинків, промислових підприємств, цілих поселень і т. ін. Отож я й надумала поїхати на новобудови з путівкою комсомолу (Гур., Друзі.., 1959, 32); Демобілізовані воїни приносять з собою на новобудови країни, на колгоспні поля бойовий дух армійської організованості і дисциплінованості, стають передовиками виробництва (Ком. Укр., 6, 1961, 50).
2. Новий будинок, нове селище. Пішов я в дідову новобудову. Не було тут ні вікон, ні дверей, одна стеля була покладена (Збан., Мор. чайка, 1959, 31); Поруч з ними [поштою, лікарнею] підіймалось риштовання двоповерхової новобудови середньої десятикласної школи (Крот., Сини.., 1948, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | новобудова | новобудови |
Родовий | новобудови | новобудов |
Давальний | новобудові | новобудовам |
Знахідний | новобудову | новобудови |
Орудний | новобудовою | новобудовами |
Місцевий | на/у новобудові | на/у новобудовах |
Кличний | новобудово | новобудови |