об'єднання
ОБ'ЄДНАННЯ, я, с. 1. Ціле, що склалося на основі з'єднання, поєднання чого-небудь. Скіфія була об 'єднанням різних племен під владою більш сильного у воєнному відношенні союзу племен кочових царських скіфів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 149).
2. Організація людей на основі спільності мети, завдань; спілка. Весною 1947 року Олесь Васильович зайшов до редакції і запропонував створити при газеті літературне об 'єднання (Донч., VI, 1957, 636); Розшириться участь громадських організацій і об 'єднань трудящих у законодавчій діяльності представницьких органів Радянської держави (Програма КПРС, 1961, 91).
ОБ'ЄДНАННЯ, я, с. Дія за знач. об'єднати і об'єднатися. Об 'єднанням операцій називається така обробка виробів на металорізальних верстатах, коли декілька окремих простих операцій об 'єднуються в одну операцію (Технол. різального інстр., 1959, 37); Ми, більшовики, служимо цілі об 'єднання людства (Довж., III, 1960, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | об'єднання | об'єднання |
Родовий | об'єднання | об'єднань |
Давальний | об'єднанню | об'єднанням |
Знахідний | об'єднання | об'єднання |
Орудний | об'єднанням | об'єднаннями |
Місцевий | на/у об'єднанні | на/у об'єднаннях |
Кличний | об'єднання | об'єднання |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | об'єднання | об'єднання |
Родовий | об'єднання | об'єднань |
Давальний | об'єднанню | об'єднанням |
Знахідний | об'єднання | об'єднання |
Орудний | об'єднанням | об'єднаннями |
Місцевий | на/у об'єднанні | на/у об'єднаннях |
Кличний | об'єднання | об'єднання |