обгоряння
ОБГОРЯННЯ, я, с. Дія за знач. обгоряти 1. Конденсатор призначений для того, щоб запобігти утворенню іскор між контактами переривника; це захищає контакти від обгоряння (Автомоб., 1957, 116).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обгоряння | обгоряння |
Родовий | обгоряння | обгорянь |
Давальний | обгорянню | обгорянням |
Знахідний | обгоряння | обгоряння |
Орудний | обгорянням | обгоряннями |
Місцевий | на/у обгорянні | на/у обгоряннях |
Кличний | обгоряння | обгоряння |