обезволіти
ОБЕЗВОЛІТИ, ію, ієш, док. Утратити волю, піддавшись якомусь впливові; стати безвольним.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезволію | обезволіємо |
2 особа | обезволієш | обезволієте |
3 особа | обезволіє | обезволіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обезволів | обезволіли |
Жіночий рід | обезволіла | |
Середній рід | обезволіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обезволіймо | |
2 особа | обезволій | обезволійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обезволівши |