обкантований
ОБКАНТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкантувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обкантований | обкантована | обкантоване | обкантовані |
Родовий | обкантованого | обкантованої | обкантованого | обкантованих |
Давальний | обкантованому | обкантованій | обкантованому | обкантованим |
Знахідний | обкантований, обкантованого | обкантовану | обкантоване | обкантовані, обкантованих |
Орудний | обкантованим | обкантованою | обкантованим | обкантованими |
Місцевий | на/у обкантованому, обкантованім | на/у обкантованій | на/у обкантованому, обкантованім | на/у обкантованих |