обкладання
ОБКЛАДАННЯ, я, с. Дія за знач. обкладати. Тяжкі матеріальні умови, в яких опинилось сільське населення України в другій половині XIX ст. внаслідок масового обезземелення та обкладання непосильними податками, примушували велику частину селянства братись за допоміжні промисли (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обкладання | обкладання |
Родовий | обкладання | обкладань |
Давальний | обкладанню | обкладанням |
Знахідний | обкладання | обкладання |
Орудний | обкладанням | обкладаннями |
Місцевий | на/у обкладанні | на/у обкладаннях |
Кличний | обкладання | обкладання |