обкручений
ОБКРУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкрутити 1 - 6. Вгорі темніли.. довгі, обкручені комишем на кінцях, ще з дня заготовані віхи (Гончар, ІІ, 1959, 413); Так їх ранком і найшли обох, вони були мертві - в обіймах, обкручені дротом (Довж., III, 1960, 356); // обкручено, безос. присудк. сл. Фелікс розповів, як фашисти розмовляли між собою про те, що в комендатурі стурбовані наявністю київського підпілля.., що зроблено перші кроки.. Ніхто не втече, так обкручено (Ю. Янов., II, 1954, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обкручений | обкручена | обкручене | обкручені |
Родовий | обкрученого | обкрученої | обкрученого | обкручених |
Давальний | обкрученому | обкрученій | обкрученому | обкрученим |
Знахідний | обкручений, обкрученого | обкручену | обкручене | обкручені, обкручених |
Орудний | обкрученим | обкрученою | обкрученим | обкрученими |
Місцевий | на/у обкрученому, обкрученім | на/у обкрученій | на/у обкрученому, обкрученім | на/у обкручених |