обмазаний
ОБМАЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмазати. І в садку як слід прибрано - стежки заметені, родюче дерево обмазане й попідрізуване (Мирний, IV, 1955, 327); Дивиться він: на воротях стовпи обмазані дьогтем (Н.-Лев., III, 1956, 338); Біліють у садах чепурні хати, дбайливо обмазані господинями (Шиян, Баланда, 1957, 50); // обмазано, безос. присудк. сл. Яблуньку дбайливо обкопано навколо, а стовбур акуратно обмазано глиною (Донч., Перемога.., 1949, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обмазаний | обмазана | обмазане | обмазані |
Родовий | обмазаного | обмазаної | обмазаного | обмазаних |
Давальний | обмазаному | обмазаній | обмазаному | обмазаним |
Знахідний | обмазаний, обмазаного | обмазану | обмазане | обмазані, обмазаних |
Орудний | обмазаним | обмазаною | обмазаним | обмазаними |
Місцевий | на/у обмазаному, обмазанім | на/у обмазаній | на/у обмазаному, обмазанім | на/у обмазаних |