обмащений
ОБМАЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмастити. У викладеній камінням ямі.. тліло вогнище, над яким.. звисав виплетений з лози й обмащений рудою глиною широкий димар (Скл., Святослав, 1959, 7); Люди, побачивши Харитона Кононовича, зойкнули: та це ж той самий дід Харко, обідраний та обмащений.. - наймит-наймитом (Ю. Янов., II, 1954, 162).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обмащений | обмащена | обмащене | обмащені |
Родовий | обмащеного | обмащеної | обмащеного | обмащених |
Давальний | обмащеному | обмащеній | обмащеному | обмащеним |
Знахідний | обмащений, обмащеного | обмащену | обмащене | обмащені, обмащених |
Орудний | обмащеним | обмащеною | обмащеним | обмащеними |
Місцевий | на/у обмащеному, обмащенім | на/у обмащеній | на/у обмащеному, обмащенім | на/у обмащених |