обміліти
ОБМІЛІТИ, іє, док. Стати мілким, неглибоким. Відтоді минуло багато літ, обміліла невелика притока Дністра (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6); * Образно. Коли тебе мужність покине крилата, Байдужість підступить, душа обміліє, Знайди безіменну могилу солдата І вічний вогонь, що над ним пломеніє (Забашта, Квіт.., 1960, 8).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмілію | обміліємо |
2 особа | обмілієш | обмілієте |
3 особа | обміліє | обміліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обмілів | обміліли |
Жіночий рід | обміліла | |
Середній рід | обміліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обміліймо | |
2 особа | обмілій | обмілійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обмілівши |