обмірковувати
ОБМІРКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Те саме, що обдумувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (Фр., IV, 1950, 294); До самого Києва Захар не переставав обмірковувати свою зустріч з Людмилою (Ле, Право.., 1957, 93); Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, усе виважить (Вовчок, VI, 1956, 220).
2. Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін. Коло крамниці гурток людей - гаряче обмірковують справу (Вас., III, 1960, 325); Слідом за возом пішли комсомольці, жваво обмірковуючи, де саме вибрати місце для кіно (Шиян, Баланда, 1957, 195); На партійних зборах обміркували найважливіші питання бойової та агітаційної роботи (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 757).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмірковую | обмірковуємо |
2 особа | обмірковуєш | обмірковуєте |
3 особа | обмірковує | обмірковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмірковуватиму | обмірковуватимемо |
2 особа | обмірковуватимеш | обмірковуватимете |
3 особа | обмірковуватиме | обмірковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обмірковував | обмірковували |
Жіночий рід | обмірковувала | |
Середній рід | обмірковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмірковуймо | |
2 особа | обмірковуй | обмірковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обмірковуючи | |
Минулий час | обмірковувавши |