обнюхування
ОБНЮХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обнюхувати. Собака нервувався. По його хвилюванню, обнюхуванню слідів Степан бачив, що йде правильно (Гжицький, Чорно озеро, 1961, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обнюхування | обнюхування |
Родовий | обнюхування | обнюхувань |
Давальний | обнюхуванню | обнюхуванням |
Знахідний | обнюхування | обнюхування |
Орудний | обнюхуванням | обнюхуваннями |
Місцевий | на/у обнюхуванні | на/у обнюхуваннях |
Кличний | обнюхування | обнюхування |