обожувати
ОБОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБОЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Те саме, що обожнювати. Не знаючи законів природи, первісні люди були безсилі перед її явищами, боялись їх, залежали від них і в результаті всього цього схилялися перед ними, обожуючи їх (Іст. УРСР, І, 1953, 15); Ольжині товаришки знали, хто найлюбіший маркізі й Турманші, і обожували Ольгу (Н.-Лев., І, 1956, 427).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обожую | обожуємо |
2 особа | обожуєш | обожуєте |
3 особа | обожує | обожують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обожуватиму | обожуватимемо |
2 особа | обожуватимеш | обожуватимете |
3 особа | обожуватиме | обожуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обожував | обожували |
Жіночий рід | обожувала | |
Середній рід | обожувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обожуймо | |
2 особа | обожуй | обожуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обожуючи | |
Минулий час | обожувавши |