обраховувати
ОБРАХОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. 1. Визначати кількість, обсяг, вартість і т. ін. чого-небудь підрахунком, лічбою; підраховувати, обчислювати. Я відчуваю, як люди мислять, обраховують, займаються складною бухгалтерією (Довж., III, 1960, 465); Гарячі уми й живі уяви різних приятелів і приятельок з усякою математичною докладністю обрахували маєток обох братів (Фр., VI, 1951, 204); // рідко. Робити розрахунки при спорудженні чого-небудь; розраховувати. - Я будував декорацію, обраховуючи її на певну точку знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29).
2. рідко. Те саме, що обмірковувати. Сперечаємося, пригадуємо, що де вичитали, часом давно забуте звідкись прилізе на пам 'ять, обраховуємо свої погляди (Коцюб., І, 1955, 466); Як Ви приїдете сюди, то тоді купно і обрахуємо про все (Мирний, V, 1955, 394).
3. Неправильно відраховуючи, недодавати що-небудь комусь (перев. гроші). Трьох вона обрахувала, Двом ситра не долила... (Воскр., З перцем!, 1957, 316).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обраховую | обраховуємо |
2 особа | обраховуєш | обраховуєте |
3 особа | обраховує | обраховують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обраховуватиму | обраховуватимемо |
2 особа | обраховуватимеш | обраховуватимете |
3 особа | обраховуватиме | обраховуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обраховував | обраховували |
Жіночий рід | обраховувала | |
Середній рід | обраховувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обраховуймо | |
2 особа | обраховуй | обраховуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обраховуючи | |
Минулий час | обраховувавши |