обслуга
ОБСЛУГА, и, ж. 1. Група людей, що обслуговує певний об'єкт. Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (Головко, І, 1957, 473).
2. військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін. Сьогодні честь пристрілювати ціль випала обслузі Дениса Блаженка (Гончар, III, 1959, 391); В міському парку. . - зенітний кулемет. Обслуга розташувалась в холодку (Тют., Вир, 1964, 306).
3. рідко. Те саме, що обслуговування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обслуга | обслуги |
Родовий | обслуги | обслуг |
Давальний | обслузі | обслугам |
Знахідний | обслугу | обслуги |
Орудний | обслугою | обслугами |
Місцевий | на/у обслузі | на/у обслугах |
Кличний | обслуго | обслуги |