обсотувати
ОБСОТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСОТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Густо обплутувати, обвивати; обсновувати. Малуші здалося, що потрапила вона в якесь павутиння, хоче його порвати, скидає з себе, а воно облипає, обсотує її все міцніше й міцніше (Скл., Святослав, 1959, 108); * Образно. Лиш чорнобрива Калина Несторієва не відзивалася, жалем серце обсотувала (Черемш., Тв., 1960, 38); Сергій аж шарпнувся, ніби розірвав м 'яке й тепле павутиння почуттів, що почало обсотувати його (Коз., Нові Потоки, 1948, 82).
2. перен. Обволікати, обкутувати, огортати з усіх боків. Язички вогню обсотували березові полінця (Рибак, Час.., 1960, 105); Студені, чорні долоні його [село] обтулять.. Хмарами його обсотають (Черемш., Тв., 1960, 33).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсотую | обсотуємо |
2 особа | обсотуєш | обсотуєте |
3 особа | обсотує | обсотують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсотуватиму | обсотуватимемо |
2 особа | обсотуватимеш | обсотуватимете |
3 особа | обсотуватиме | обсотуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обсотував | обсотували |
Жіночий рід | обсотувала | |
Середній рід | обсотувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсотуймо | |
2 особа | обсотуй | обсотуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обсотуючи | |
Минулий час | обсотувавши |