обстрілюваний
ОБСТРІЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обстрілювати. * Образно. Нап 'ята палатка халабудилась йому на голові, обстрілювана лопотливим дощем (Гончар, III, 1959, 312).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обстрілюваний | обстрілювана | обстрілюване | обстрілювані |
Родовий | обстрілюваного | обстрілюваної | обстрілюваного | обстрілюваних |
Давальний | обстрілюваному | обстрілюваній | обстрілюваному | обстрілюваним |
Знахідний | обстрілюваний, обстрілюваного | обстрілювану | обстрілюване | обстрілювані, обстрілюваних |
Орудний | обстрілюваним | обстрілюваною | обстрілюваним | обстрілюваними |
Місцевий | на/у обстрілюваному, обстрілюванім | на/у обстрілюваній | на/у обстрілюваному, обстрілюванім | на/у обстрілюваних |