обстріпаний
ОБСТРІПАНИЙ, ОБСТРЬОПАНИЙ, а, е, розм. Пошарпаний, обдертий. Стежина кривуляє до самотньої, обстріпаної хатини (Стельмах, І, 1962, 139); Він.. примітив старі порвані ризи, навіть старе обстрьопане кропило (Н.-Лев., III, 1956, 182); Попереду на кошлатій шкапині їде всміхаючись юнак в злиденному картузику, в обстрьопаній австрійській шинелі (Гончар, II, 1959, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обстріпаний | обстріпана | обстріпане | обстріпані |
Родовий | обстріпаного | обстріпаної | обстріпаного | обстріпаних |
Давальний | обстріпаному | обстріпаній | обстріпаному | обстріпаним |
Знахідний | обстріпаний, обстріпаного | обстріпану | обстріпане | обстріпані, обстріпаних |
Орудний | обстріпаним | обстріпаною | обстріпаним | обстріпаними |
Місцевий | на/у обстріпаному, обстріпанім | на/у обстріпаній | на/у обстріпаному, обстріпанім | на/у обстріпаних |