обтічник
ОБТІЧНИК, а, ч., техн. Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми. Щоб запобігти пошкодженню кущів бавовнику колесами трактора, культиватор обладнано обтічниками (Механ. і електриф.., 1953, 95); З нього [берилію] виготовляють обтічники надзвукових літаків, носові частини ракет і керованих снарядів (Знання.., 1, 1973, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обтічник | обтічники |
Родовий | обтічника | обтічників |
Давальний | обтічникові, обтічнику | обтічникам |
Знахідний | обтічник | обтічники |
Орудний | обтічником | обтічниками |
Місцевий | на/у обтічнику | на/у обтічниках |
Кличний | обтічнику | обтічники |