обшмугляний
ОБШМУГЛЯНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до обшмугляти. Парабелум був обшмугляний, блискучий, плямистий, мов саламандра, стріляний-перестріляний (Загреб., Європа 45, 1959, 129).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обшмугляний | обшмугляна | обшмугляне | обшмугляні |
Родовий | обшмугляного | обшмугляної | обшмугляного | обшмугляних |
Давальний | обшмугляному | обшмугляній | обшмугляному | обшмугляним |
Знахідний | обшмугляний, обшмугляного | обшмугляну | обшмугляне | обшмугляні, обшмугляних |
Орудний | обшмугляним | обшмугляною | обшмугляним | обшмугляними |
Місцевий | на/у обшмугляному, обшмуглянім | на/у обшмугляній | на/у обшмугляному, обшмуглянім | на/у обшмугляних |