обідок
ОБІДОК, рідко ОБОДОК, дка, ч. 1. Зменш. до обід. На носі сиділи традиційні окуляри в нікельованих ободках (Панч, Синів.., 1959, 6); Настало повне затемнення.. Крізь сутінки пробивається вузенький обідок корони Сонця (Рад. Укр., 16.11 1961, 4).
2. Смужка, облямівка, яка обрамовує, оточує що-небудь. Он риба гра.. Цілою черідкою так і суне; спинки - чорні, боки - срібно-золоті, а очі з червоними обідками... (Мирний, III, 1954, 242); Нова тарілка, з позолоченим обідком, так і випорснула в Уляни з рук (Кучер, Трудна любов, 1960, 516).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обідок | обідки |
Родовий | обідка | обідків |
Давальний | обідкові, обідку | обідкам |
Знахідний | обідок | обідки |
Орудний | обідком | обідками |
Місцевий | на/у обідку | на/у обідках |
Кличний | обідку | обідки |