обісмілюватися
ОБІСМІЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБІСМІЛИТИСЯ, люся, лишся, док., рідко. Те саме, що осмілюватися. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась, і підійшли до його ступнів з-на десять... (Свидн., Люборацькі, 1955, 132); Христя й замовкла, хоч уста її були ще одкриті.., наче вона ще не скінчила говорити чи ще щось хотіла спитати, та не обісмілилась (Григ., Вибр., 1959, 190); Обісмілився [Гризота], приступив ближче (Речм., Твій побратим, 1962, 65).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обісмілююся | обісмілюємося |
2 особа | обісмілюєшся | обісмілюєтеся |
3 особа | обісмілюється | обісмілюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обісмілюватимуся | обісмілюватимемося |
2 особа | обісмілюватимешся | обісмілюватиметеся |
3 особа | обісмілюватиметься | обісмілюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обісмілювався | обісмілювалися |
Жіночий рід | обісмілювалася | |
Середній рід | обісмілювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обісмілюймося | |
2 особа | обісмілюйся | обісмілюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обісмілюючись | |
Минулий час | обісмілювавшись |