огуджувати
ОГУДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГУДИТИ, джу, диш, док., перех. Висловлювати несхвалення, осуд; ганити, ганьбити. Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на його й глянуть, А глянуть - огудять (Шевч., І, 1963, 131); [Командор:] З нас, де-Мендозів, були здавен всі лицарі без страху, всі дами без догани. Чи ж подоба, щоб саме вас юрба могла огудить... (Л. Укр., III, 1952, 378).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | огуджую | огуджуємо |
2 особа | огуджуєш | огуджуєте |
3 особа | огуджує | огуджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | огуджуватиму | огуджуватимемо |
2 особа | огуджуватимеш | огуджуватимете |
3 особа | огуджуватиме | огуджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | огуджував | огуджували |
Жіночий рід | огуджувала | |
Середній рід | огуджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | огуджуймо | |
2 особа | огуджуй | огуджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | огуджуючи | |
Минулий час | огуджувавши |