огудиння
ОГУДИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що огудина. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Коцюб., III, 1956, 45); Шорстке вусате огудиння сп 'ялося на пліт (Стельмах, На.. землі, 1949, 531); * У порівн. Спочинь! На заступ вірний обіпрись І слухай, і дивись, і не дивуйся. Це ж сам ти вколо зеленню розлився, Огудинням прослався по землі (Рильський, І, 1960, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | огудиння | огудиння |
Родовий | огудиння | огудинь |
Давальний | огудинню | огудинням |
Знахідний | огудиння | огудиння |
Орудний | огудинням | огудиннями |
Місцевий | на/у огудинні | на/у огудиннях |
Кличний | огудиння | огудиння |