одвільжений
ОДВІЛЬЖЕНИЙ, а, е, діал. Мокрий, відволожений. І незабаром увійшов Порицький, правою рукою обтираючи одвільжені вуса (Л. Укр., III, 1952, 749).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | одвільжений | одвільжена | одвільжене | одвільжені |
Родовий | одвільженого | одвільженої | одвільженого | одвільжених |
Давальний | одвільженому | одвільженій | одвільженому | одвільженим |
Знахідний | одвільжений, одвільженого | одвільжену | одвільжене | одвільжені, одвільжених |
Орудний | одвільженим | одвільженою | одвільженим | одвільженими |
Місцевий | на/у одвільженому, одвільженім | на/у одвільженій | на/у одвільженому, одвільженім | на/у одвільжених |