однакий
ОДНАКИЙ, а, е, діал. Однаковий. Приїхали три козаки. Та всі три однакі (Нар. лірика, 1956, 222); І час, і нудьга, і в 'язниця Поклали на бранців ознаки; Проте у їх очах горіли Й тепер поривання однакі (Стар., Поет. тв., 1958, 166); - Царський режим скрізь однакий. Всюди є багаті і бідні (Гжицький, У світ.., 1960, 184).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однакий | однака | однаке | однакі |
Родовий | однакого | однакої | однакого | однаких |
Давальний | однакому | однакій | однакому | однаким |
Знахідний | однакий, однакого | однаку | однаке | однакі, однаких |
Орудний | однаким | однакою | однаким | однакими |
Місцевий | на/у однакому, однакім | на/у однакій | на/у однакому, однакім | на/у однаких |