однаковісінький
ОДНАКОВІСІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно однаковий. Підстарший чорт тяжко занедужав.. Жінка у крик, у плач - звісно, жінота; чи в селі, чи в пеклі - скрізь вона однаковісінька (Вовчок, VI, 1956, 273); Як знадвору, так і всередині хата була однаковісінька: так нечепурно, неохайно (Свидн., Люборацькі, 1955, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однаковісінький | однаковісінька | однаковісіньке | однаковісінькі |
Родовий | однаковісінького | однаковісінької | однаковісінького | однаковісіньких |
Давальний | однаковісінькому | однаковісінькій | однаковісінькому | однаковісіньким |
Знахідний | однаковісінький, однаковісінького | однаковісіньку | однаковісіньке | однаковісінькі, однаковісіньких |
Орудний | однаковісіньким | однаковісінькою | однаковісіньким | однаковісінькими |
Місцевий | на/у однаковісінькому, однаковісінькім | на/у однаковісінькій | на/у однаковісінькому, однаковісінькім | на/у однаковісіньких |