однобарвний
ОДНОБАРВНИЙ, а, е. Забарвлений в один колір. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Коб., І, 1956, 547); Зовнішність Марти Шариївни була так само мало криклива, як вона вся: лице - надто правильне й однобарвне, щоб могло вирізнятись чим-небудь у гурті інших жінок (Вільде, На порозі, 1955, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однобарвний | однобарвна | однобарвне | однобарвні |
Родовий | однобарвного | однобарвної | однобарвного | однобарвних |
Давальний | однобарвному | однобарвній | однобарвному | однобарвним |
Знахідний | однобарвний, однобарвного | однобарвну | однобарвне | однобарвні, однобарвних |
Орудний | однобарвним | однобарвною | однобарвним | однобарвними |
Місцевий | на/у однобарвному, однобарвнім | на/у однобарвній | на/у однобарвному, однобарвнім | на/у однобарвних |