однобокий
ОДНОБОКИЙ, а, е. 1. Який має один бік більший, ніж другий. При ранньому зараженні [паршею] плоди деформуються, набувають неправильної форми, стають однобокими (Захист рослин.., 1952, 502).
2. Те саме, що однобічний 1, 3. Дідівський меч був однобокий, короткий, а Добриня мав новий меч - набагато довший, одточений на два боки, із червоним камінцем у яблуці (Скл., Святослав, 1959, 60); - Виробіток кожного робітника збільшиться. - Це добре. Та є мінус - це однобока спеціалізація робітника (Автом., В. Кошик, 1954, 49); Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (Сос., І, 1957, 226).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однобокий | однобока | однобоке | однобокі |
Родовий | однобокого | однобокої | однобокого | однобоких |
Давальний | однобокому | однобокій | однобокому | однобоким |
Знахідний | однобокий, однобокого | однобоку | однобоке | однобокі, однобоких |
Орудний | однобоким | однобокою | однобоким | однобокими |
Місцевий | на/у однобокому, однобокім | на/у однобокій | на/у однобокому, однобокім | на/у однобоких |