однослівний
ОДНОСЛІВНИЙ, а, е. Який складається з одного слова; дуже короткий, лаконічний. Даючи своїм творам здебільшого короткі, однослівні заголовки,.. письменник [О. Гончар] насичує цю назву особливою, внутрішньою вагомістю (Рад. літ-во, 4, 1968, 53).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однослівний | однослівна | однослівне | однослівні |
Родовий | однослівного | однослівної | однослівного | однослівних |
Давальний | однослівному | однослівній | однослівному | однослівним |
Знахідний | однослівний, однослівного | однослівну | однослівне | однослівні, однослівних |
Орудний | однослівним | однослівною | однослівним | однослівними |
Місцевий | на/у однослівному, однослівнім | на/у однослівній | на/у однослівному, однослівнім | на/у однослівних |