одношлюбність
ОДНОШЛЮБНІСТЬ, ності, ж. Форма шлюбу і сім'ї - одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою; моногамія. Встановлюючи обов 'язковість цивільного шлюбу, декрет зазначав, що заяви про вступ до шлюбу не приймаються радянським загсом від осіб, які вже перебувають у шлюбі. Таким чином, одношлюбність визнавалася основою радянського шлюбу (Рад. право, 2, 1960, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одношлюбність | одношлюбності |
Родовий | одношлюбності, одношлюбности | одношлюбностей |
Давальний | одношлюбності | одношлюбностям |
Знахідний | одношлюбність | одношлюбності |
Орудний | одношлюбністю | одношлюбностями |
Місцевий | на/у одношлюбності | на/у одношлюбностях |
Кличний | одношлюбносте | одношлюбності |