одружуватися
ОДРУЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОДРУЖИТИСЯ, одружуся, одружишся, док., з ким, на кому і без додатка. Брати шлюб. Софія одружувалась з Ізаровим (Шиян, Вибр., 1947, 5); Теодосій радів так, ніби одружувався не Іванко, а він (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 146); - Коли б воля, одружився б він на Мотрі, вона така добра дівчина (Мирний, IV, 1955, 179); * Образно. Засмутилась, похилилась молода верба... Прилучилась, одружилась З козаком журба (Граб., І, 1959, 334).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одружуюся | одружуємося |
2 особа | одружуєшся | одружуєтеся |
3 особа | одружується | одружуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одружуватимуся | одружуватимемося |
2 особа | одружуватимешся | одружуватиметеся |
3 особа | одружуватиметься | одружуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | одружувався | одружувалися |
Жіночий рід | одружувалася | |
Середній рід | одружувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одружуймося | |
2 особа | одружуйся | одружуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | одружуючись | |
Минулий час | одружувавшись |