одужання
ОДУЖАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. одужати. Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання (Н.-Лев., II, 1956, 187); - В медичній школі мене вчили за всяких умов поводитися з хворими так, щоб ні на секунду не зникала в них упевненість у своєму одужанні (Шовк., Людина.., 1962, 185).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одужання | одужання |
Родовий | одужання | одужань |
Давальний | одужанню | одужанням |
Знахідний | одужання | одужання |
Орудний | одужанням | одужаннями |
Місцевий | на/у одужанні | на/у одужаннях |
Кличний | одужання | одужання |