одур
ОДУР, у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб., І, 1955,285); Радість доходила до одуру (Ков., Тв., 1958, 511).
Одур бере (хапає, взяв і т. ін. ) кого - затьмарилася свідомість у когось. - Отсе шукаю вже півгодини і не можу в сьому числі знайти нічого, гідного конфіскати.. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (Фр., IV, 1950, 168).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одур | одури |
Родовий | одуру | одурів |
Давальний | одурові, одуру | одурам |
Знахідний | одур | одури |
Орудний | одуром | одурами |
Місцевий | на/у одурі | на/у одурах |
Кличний | одуре | одури |
одура
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одура | одури |
Родовий | одури | одур |
Давальний | одурі | одурам |
Знахідний | одуру | одури |
Орудний | одурою | одурами |
Місцевий | на/у одурі | на/у одурах |
Кличний | одуро | одури |