одурманення
ОДУРМАНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. одурманити. Римський папа Пій XII.. сипле прокляттями.. на тих, хто не хоче підкорятися його одурманенню і диктатові (Мельн., Поріддя.., 1959, 90).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одурманення | одурманення |
Родовий | одурманення | одурманень |
Давальний | одурманенню | одурманенням |
Знахідний | одурманення | одурманення |
Орудний | одурманенням | одурманеннями |
Місцевий | на/у одурманенні | на/у одурманеннях |
Кличний | одурманення | одурманення |