одухотворення
ОДУХОТВОРЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. одухотворити, одухотворяти і одухотворитися, одухотворятися. Здається, що бачимо перед собою.. безбарвні маріонетки.., без найменшої згадки про будь-яке духовне життя, про будь-яке одухотворення цих постатей (Фр., XVI, 1955, 114); В. Бичко в кращих своїх творах досягає і одухотворення, і грайливості, теплоти почуття і простоти (Літ. Укр., 15.VI 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одухотворення | одухотворення |
Родовий | одухотворення | одухотворень |
Давальний | одухотворенню | одухотворенням |
Знахідний | одухотворення | одухотворення |
Орудний | одухотворенням | одухотвореннями |
Місцевий | на/у одухотворенні | на/у одухотвореннях |
Кличний | одухотворення | одухотворення |