оздобний
ОЗДОБНИЙ, а, е. 1. Багато, вишукано оздоблений. Її [Прісцілли] суворо-проста одежа кидається в вічі дивним контрастом супроти оздобної оселі та й коштовного.. убрання .. Руфіна (Л. Укр., II, 1951, 342); Дружки співають, взявшися за руки, Круг пишного, оздобного гільця (Рильський, Марина, 1944, 76).
2. рідко. Елегантний, граціозний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оздобний | оздобна | оздобне | оздобні |
Родовий | оздобного | оздобної | оздобного | оздобних |
Давальний | оздобному | оздобній | оздобному | оздобним |
Знахідний | оздобний, оздобного | оздобну | оздобне | оздобні, оздобних |
Орудний | оздобним | оздобною | оздобним | оздобними |
Місцевий | на/у оздобному, оздобнім | на/у оздобній | на/у оздобному, оздобнім | на/у оздобних |