озлитися
ОЗЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; ..Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Котл., І, 1952, 183); Староста дуже озлився, побачивши у мене паспорт, але мусив пустити мене на волю (Фр., І, 1955, 18); // Стати злим, злостивим. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Чаб., Катюша, 1960, 169); По натурі Кузюткін був людиною злою, але ще більше озлився через житейські невдачі (Бурл., Напередодні, 1956, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озлюся | озлимося |
2 особа | озлишся | озлитеся |
3 особа | озлиться | озляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озлився | озлилися |
Жіночий рід | озлилася | |
Середній рід | озлилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озлімося | |
2 особа | озлися | озліться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | озлившись |