озокеритник
ОЗОКЕРИТНИК, а, ч. Робітник озокеритного промислу. Якщо не в Дрогобичі, то у бориславських озокеритників буде налагоджено виробництво сумішей високої якості, що придатні для вироблення мийних речовин (Роб. газ., 5.І 1964, 2); Шахтар-озокеритник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | озокеритник | озокеритники |
Родовий | озокеритника | озокеритників |
Давальний | озокеритникові, озокеритнику | озокеритникам |
Знахідний | озокеритника | озокеритників |
Орудний | озокеритником | озокеритниками |
Місцевий | на/у озокеритнику, озокеритникові | на/у озокеритниках |
Кличний | озокеритнику | озокеритники |