озувати
ОЗУВАТИ, аю, аєш, недок., ОЗУТИ, ую, уєш, док., перех. Те саме, що взувати. А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі І ніби морщить постоли, Плете, волоки, озуває (Шевч., II, 1953, 353); Панас Кандзюба світився. - Озуєм, Андрію, пана у постоли! - Аякже!.. (Коцюб., II, 1955, 75); Онохрій Литка накинув.. кожуха, озув босоніж чоботи, підійшов до вікна (Епік, Тв., 1958, 110).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озуваю | озуваємо |
2 особа | озуваєш | озуваєте |
3 особа | озуває | озувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озуватиму | озуватимемо |
2 особа | озуватимеш | озуватимете |
3 особа | озуватиме | озуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озував | озували |
Жіночий рід | озувала | |
Середній рід | озувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озуваймо | |
2 особа | озувай | озувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | озуваючи | |
Минулий час | озувавши |