ой-ой
ОЙ-ОЙ, виг. 1. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання і т. ін. - Лежить мій Хаїм... лежить мій Лейба, що годували стареньку маму... і більш не встануть... Ой-ой! ай-вай! (Коцюб., II, 1955, 177).
2. Уживається при вираженні здивування, захоплення і т. ін. У флігелі тоді рипнули двері, і Гашка з цеберками по воду прибігла . - Ой-ой, як дідусь рано. - Засміялась очима ранково (Головко, І, 1957, 209).