окам'яніти
ОКАМ'ЯНІТИ і рідко ОКАМЕНТИ, ію, ієш, док. 1. Набрати вигляду і властивостей каменя; перетворитися на камінь. * Образно. Тайга заніміла від крижаної стужі, окам 'яніло небо (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 50).
2. перен. Стати нерухомим; завмерти, заціпеніти. В першу мить лосик окам 'янів на місці, потім тривожно оглянувся і, опам 'ятавшись, полетів своїми слідами до того місця, де залишав матір (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 52); Наче боячись окаменіти, Христина ворухнула станом, зміряла блискавичним поглядом парубка і кинулась бігцем од нього (Стельмах, І, 1962, 158).
3. перен. Втратити здатність відчувати що-небудь, реагувати на що-небудь, виявляти які-небудь почуття. Почуваю: щось обмерло, щось усохло в мені, окам 'яніла якась частина моєї душі (Вас., II, 1959, 32); * У порівн. Повз неї входили в хату і виходили люди; часто об неї черкалися; а вона не чула, наче окаменіла (Мирний, III, 1954, 119).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окам'янію | окам'яніємо |
2 особа | окам'янієш | окам'янієте |
3 особа | окам'яніє | окам'яніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окам'янів | окам'яніли |
Жіночий рід | окам'яніла | |
Середній рід | окам'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окам'яніймо | |
2 особа | окам'яній | окам'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | окам'янівши |