окарикатурення
ОКАРИКАТУРЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окарикатурити. В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування.., до окарикатурення його дурисвітства, невігластва (Жовт., 2, 1956, 104).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окарикатурення | окарикатурення |
Родовий | окарикатурення | окарикатурень |
Давальний | окарикатуренню | окарикатуренням |
Знахідний | окарикатурення | окарикатурення |
Орудний | окарикатуренням | окарикатуреннями |
Місцевий | на/у окарикатуренні | на/у окарикатуреннях |
Кличний | окарикатурення | окарикатурення |