окатий
ОКАТИЙ, а, е. 1. Який має великі очі. Всі впізнали двох дячих та чорного окатого богуславського дяка (Н.-Лев., III, 1956, 80); На дні рову під лопухами копицями гніздились жаби, чорні, здорові, окаті (Мирний, IV, 1955, 14); - Оката сова за ніч знищує десять-п 'ятнадцять мишей (Коп., Як вони.., 1961, 146).
Оката яєчня - яєчня, у якій жовток не змішаний з білком. Поставила Пріська півкварти, спряжила окату яєчню на салі (Бурл., О. Вересай, 1959, 164); А старий з любов 'ю смажить на кухні окату яєчню, готує чай (Ів., Життя.., 1945, 29).
2. Який має гострий зір; гострозорий. - Ти, оката, все бачиш, - зауважив Чемериця, зворушений її увагою (Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Не вподобав зама зав І рішив з роботи зняти: - Я його боюсь, - казав, - Надто він уже окатий, Все він бачить, що й не слід Заму бачити по штату... (Воскр., З перцем!, 1957, 297).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | окатий | оката | окате | окаті |
Родовий | окатого | окатої | окатого | окатих |
Давальний | окатому | окатій | окатому | окатим |
Знахідний | окатий, окатого | окату | окате | окаті, окатих |
Орудний | окатим | окатою | окатим | окатими |
Місцевий | на/у окатому, окатім | на/у окатій | на/у окатому, окатім | на/у окатих |